Застосування технології No-Till для виробництва органічно чистої продукції та методи їх вирішення. (частина друга)

Продовжуємо нашу статтю, першу частину якої ми опублікували нещодавно.
Отже, продовжимо. p align="justify"> Наступним пунктом серед проблем технології No-Till, які ми намагаємося вирішити без допомоги хімічних засобів, є пожнивні залишки.
4. Хоча і в цьому питанні не все однозначно. Пожнивні залишки є одночасно лихом і порятунком. Як так вийшло? Все просто – пожнивні залишки виконують роль мульчі на полі. І одночасно несуть із собою як проблеми у вигляді підвищеного хвороботворного фону та розсадника бур'янів, так і засоби захисту від них. Шар мульчі закриває грунт від сонячних променів, що захищає мікрофлору, не дає випаровуватися волозі і трохи стримує проростання тих же бур'янів за рахунок відсутності потрібної кількості сонячного світла. Але є один маленький момент: щоб перелічені плюси спрацювали якісно, ​​залишків має бути багато (за оцінками експертів близько 3-5 т/га). Найважчий час настає коли залишки тільки почали накопичуватися на полі та їх вже достатньо щоб створити додаткові проблеми, але ще надто мало щоб почати принципово захищати ґрунт.
Також не варто забувати про переробку важких залишків. Тяжкими пожнивними залишками зазвичай називають високо целюлозні залишки соняшнику та кукурудзи. Коли поле засипане цими палицями з ґрунтом важко працювати, а точна техніка втрачає свою ефективність.
Але вже багато років як готове «органічне» рішення. Мікробіологічні біопрепарати – деструктори стерні. Як правило, такі препарати містять у своєму складі різні штами грибка триходерми. Ще можливість деструкції стерні забезпечують багатофункціональні пробіотики ґрунту (той самий «Біота Макс» ТМ «Глобіома»). При цьому їх вкрай ефективно вносити стрічковим способом як класичне добриво. І ще маленька хитрість: Якщо у вас постало питання вибору препарату, віддавайте перевагу тим, у складі яких більше одного штаму грибків (це гарантує, що якщо в одних умовах якийсь із штамів буде мало ефективний, то його легко «підмінить» інший) .
Загалом можна говорити, що проблема наявності у ґрунті «лісопувала» (а на пожнивних рештках хвороб), вирішена. На додаток ваш грунт отримає додаткове харчування та захист.
Виходить, що пожнивні залишки можуть бути не тільки джерелом проблем, але і рішенням. Важким буде лише той період, за який вони набиратимуться на полях у достатній кількості. Знову ж таки за оцінками експертів період накопичення мульчі становить близько 2-3 років, що не надто довго і має на увазі в цей період використання не чистого No-Till, а скоріше Mini-Till (нехай мінімальна, але все ж таки обробка). Як тільки накопичення мульчі дійде до потрібної позначки, система окупить себе сторицею.
Цікавих тим багато, а можливостей сказати все мало. Запитань пов'язаних з технологією No-Till безліч і все висвітлити у парі статей складно. Тому виходить, що буде таки третя, фінальна частина цієї статті.